«Мішечок»
За даними ООН, щороку у Світі використовують 5 трильйонів поліетиленових торбинок. При цьому кожного ж року до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластику. Щорічно у світі виготовляють понад 13 мільярдів пластикових пакетів, тобто 300 штук на кожного дорослого. У природному середовищі поліетилен розкладається більше ніж двісті років, а пластик – майже 450 років. Водночас деякі вчені вважають, що пластик лише розпадається на шматочки, які з часом стають меншими.
Наразі про повну або часткову відмову від пластику заявили вже в понад 40 країнах світу. Серед них не тільки країни Євросоюзу, а й африканські та азійські держави. В Україні Законопроєкт №2051-1 «Про заборону пластикових пакетів» прийнято у першому читанні.
В контексті прийняття законопроекту звучать цілком логічні питання: «А чим же замінити пакети?» Вихід є – багаторазові мішечки (торбинки). Молоде покоління – це та рушійна сила, що може пришвидшити незворотні процеси, які тривають у всьому цивілізованому світі. Молодь має всі ресурси, щоб розвинути екологічне мислення і популяризувати екологічну поведінку, а також навчити старших чомусь важливому і для них може новому.
Дуже приємно, що учні нашої школи взяли активну участь у Всеукраїнському проєкті «Мішечок». Хоч занять під час карантину і так достатньо -дистанційні уроки та завдання, але найактивніші знайшли час для пошиття мішечків, торбинок, бо доля нашої планети їм не байдужа. Все це стало можливим завдяки вдалій організації діяльності під керівництвом практичного психолога Попфалуші Олесі Андріівни. Відгукнулося багато учнів різного віку. Це були і хлопчики і дівчатка: Вербіщук К., Зейкан Я., Лецак Т., Петровцій М., Кузан Д., Чонговай І., Наздравецький В., Корпош В.- учні 8 класу; Скальник І., Фанта Я., Повх В.- учні 7 класу; Горзов Е. –учениця 6-А класу, Бурдюх М., Скальник В, Бурач Д.-учні 4 класу; Комар Ю.- учень 2а класу, Скальник Д-учениця 1 класу. Всього було пошито 61 мішечок та екоторбинки. . Зусилля зробити нашу планету хоч трішечки чистішою виправдані . Зараз учні в особистій переписці питають про те, що ще можна зробити для нашої громади.. І це дуже тішить . Тому на цьому наша робота не завершиться і по завершені карантину ми продовжимо робити нашу землю чистою... .








